ATENEY - RUSSIAN INTERNATIONAL EDITION
Tulaev.ru

Атеней

Родовед

Евгения

English

Español

Deutsch

Polski

Français

Беларусь

България

Россия

Србия

Україна

Slovenija

India
LINKS
CONTACT
ARCHIVES
FORUM
Rambler's Top100

КОЛО СВАРОЖЕ
В ТВОРЧОСТІ АНАТОЛІЯ КУЩА

Це мабуть закон життя, що геніальні ідеї поширюються в просторі і часі насамперед через людей, здатних сприймати їхню силу і красу, щоб донести її до тих, чия душа ще дрімає в глибинах суспільного і космічного хаосу. До пробуджених, безперечно, належить талановитий скульптор, зрілий майстер пластичного образу Анатолій Васильович Кущ. Ми знаємо його пам`ятники і мистецькі твори, що прикрашають вулиці й площі міст і сіл України, насамперед монумент „Оранта-Україна” та пам`ятник „Засновники Києва – Кий, Щек, Хорив та Либідь”, споруджені на честь Незалежності України, які нині вже стали візитною карткою столиці. Знають їх і за межами нашої країни: пам`ятник „батькові історичної науки” Геродоту в США, Тарасу Шевченку в Білорусі та Польщі, Богдану Хмельницькому в США та багато інших високохудожніх робіт, які достойно репрезентують наше національне мистецтво і українську історію в світі. Анатолій Кущ, автор багатьох скульптурних портретів наших державних діячів: від князів Ігоря, Святослава Хороброго та Володимира-христителя, до Богдана Хмельницького та Михаила Грушевського. Є в його доробку й християнські образи, як „Святе сімейство” архистратиг Михаїл та ін.

Та це не завадило Анатолію Кущу тонким чуттям митця відчути свіжий подих язичницького Стрибога і космічні оберти Кола Сварожого – він сміливо поринув у світ невичерпної краси і поетичності народного світогляду. Презентація виставки народного художника України, академіка Академії мистецтв Анатолія Куща під назвою „Коло Свароже” відбулася 30 листопада 2005 р. у виставковому залі Будинку художника. Вона, без сумніву, стала знаковою подією в культурному і духовному житті нашої держави. На запитання, чому саме скульптор звернувся до язичницької теми, він відповідає так: „Я давно замислювався, чому міфи давньої Греції, так само космогонічні, як і українські релігійні міфи і були створені пізніше від наших, але стали набутком світової культури. Українські ж залишаються призабутими й досі”. Митець вирішив заповнити цю прогалину, надавши образам Рідних Богів нової сучасної форми, щоб вияскравити їхнє древнє смислове значення у всій багатопроявній красі слов`янського пантеону.

В центрі Кола Сварожого, як і годиться, постать Отця Божого Сварога, який у своєму динамічному леті обертає всю Галактику разом з нашою Землею. Ця космогонічна тема одразу викликала в пам`яті вірш Велесової Книги: „...і в тій Безодні повісив Дажбог Землю нашу, аби тая удержана була. Так це душі Пращурів суть, і ті світять нам зорями од Іру”. Боги і Богині древнього пантеону: Велес, Слава і Купала, Перун і Літуниця, Дажбог, Леля і Дана, Жива і Прия (Богиня родючості й добробуту), Лісовик, Денниця (Вранішня Зоря) і Зоря Вечорова, Діванна (Ніч) і Місяць, Весна і Осінь, Цеця (Богиня Літо), Нава і Чорнобог та інші божественні постаті були представлені на виставці в білосніжних гіпсових скульптурах, що надало всій композиції світлоносного настрою. Велика професійна майстерність, реалістичність натури, уміння бачити всебічну об`ємність образу – ось що вирізняє творчий стиль Анатолія Куща.

Дехто вважає, що оголені тіла Богів „втрачають сакральність” і їх не можна ставити в храмі. Але ж оголене розп`яття Христоса не шокує навіть прискіпливих християн, бо такий церковний канон, і нам навіть важко уявити одягненого Ісуса на хресті. Хто знає, як зображали наших Богів? Маємо зразок Збруцького Світовида та деякі інші кам`яні статуї, знайдені на Поділлі. А скільки дерев`яних скульптур спалено на вогнях християнських інквізиторів! Як писав наш Волхв Володимир Шаян: „Статуя Перуна не була замовлена в Візантії. Це мистецтво пропало... Нині митці шукають українського стилю в мистецтві... Шукайте його на дні Дніпра”. Так, ми ще можемо сперечатися, наскільки ці скульптури відповідають канонам і стилю зображень Богів, чи доречне їх встановлення в майбутньому Храмі Рідної Віри, адже скульптор досі навіть і не думав про таку їхню функцію. Але, важливо те, що перший крок зроблено.

Сьогодні вже достеменно відомо, що Боги Храму Ретра зображалися оголеними чи напівоголеними з їхніми символами та атрибутами в руках. Їх металеві скульптури, знайдені на теренах сучасної Німеччини (колишні землі слов`ян), частково оплавлені вогнем під час руйнування і спалення христоносцями Храмів Ретри та Аркони, вони стали відомими завдяки публікації праць Андреаса Готліба Маша. Отже, вже за давніх часів наші Пращури розуміли, що скульптура – це лише образ-символ, що допомагає віруючому зосередити свої помисли на божественному, а не сам Бог чи Богиня. Такі особливості сакрального мистецтва. І слава Богам, що нині до осмислення цих істин і їх виразу в мистецтві звертається така непересічна особистість, яким є народний художник України Анатолій Кущ.

COPYRIGHT ATENEY 2001-2005